напасти

Приклад 1:
), а також видряпаний уламком зеленої пляшки з-під каберне латинський віршик, що за всіма ознаками мови і стилю походив з часів, аж ніяк не пізніших за правління дожа Ґраденіґо (1289 — 1311); у приблизному Стаховому перекладі це звучало так: …бо які ж тортури й гіркі напасти коби знав що немарне то було б не жаль би з головою пропасти головою накласти але вкрасти доторк до лона Розальби… 199 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Багато всього можна було відчитати з цієї глибокої поверхні, з цих річних філософських кілець! А невблаганний Мавропуле далі правив своєї.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Да очінь просто: сходу нападая на пєшку е4, чороні провоцирують білих на єдине умне рішення — німєдлінно напасти на наглєца путом 2. е4-е5.1 по­ лучаєцця, шо чорні тупо здають центр, а замість розвитку змушені шутацця каньом від подальших пєшечних нападок. Особо азартні ігроки, питаясь воспользувацця общими теоретичними соображе­ ніями, розігрують ось таку «Сістєму прєслєдованія коня»: 1. е2-е4 Ng8-f6 2. е4-е5 Nf6-d5 3. с2-с4 Nd5-b6 4. с4-с5 Nb6-d5 5.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 3:
— Так напасти, так нагло напасти!.. — На те вони і татари, — сказав Петро.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 4:
XIV Прийшлось купувать перемогу всіляк, Зазнати біди і напасти: Вночі на дорозі від куль посіпак Свого команданта покласти. (Три роки душили розжеврілий шал, І месник підніс свою руку, Коли то закидавсь і їх генерал Від кулі на літньому бруку).
— Невідомий автор, “105 Oleh-Olghich-Vybranne”