1. У напрямку вниз, донизу (застосовується для позначення руху або розташування вздовж чогось вертикального).
2. Уздовж річки в напрямку до її гирла, за течією (протилежне до “нагору”).
наниз
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Віз пхав їх ззаду, й вони поперли з усієї сили наниз. Кайдашиха вхопилась за полудрабки і трусилась, як у пропасниці.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Вони вiдiйшли трохи далi — Денис до городiв наниз, а сват Манойло до садка — i почали придивлятися.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 3:
Пiдгорiлi крокви затрiщали з одного боку, вся покрiвля враз скривилася набiк, посунулась одним причiлком униз, спинилася на хвилину, потiм страшенно затрiщала з других бокiв i провалилась наниз, усередину, розвалявши стiни стодолi. Бухнув дим чорною хмарою, покриваючи собою й полум’я; на всi боки повiяло рясним дощем величезних iскор, шматкiв горючої соломи, розкидаючи їх на людей i поза людей.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Частина мови: прислівник () |