нана

1. (в українській діалектній лексиці) мати, матір; також звертання до літньої жінки, бабусі.

2. (в українській діалектній лексиці) няня, вихователька, жінка, яка доглядає за чужими дітьми.

3. (в етнографії) традиційна збірна назва для бабусі та дідуся, старших родичів у деяких народів (наприклад, у грузин).

4. (історична назва) представниця народу нанайців (колишня назва — гольди), корінного населення Далекого Сходу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |