намовляння

[nɑmoʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Намовляння — дія за значенням дієслова “намовляти“, тобто процес переконування, вмовляння когось зробити щось, схиляння до певних дій або думок шляхом впливу на його волю.

  2. Намовляння — у магічних, обрядових практиках: дія за значенням дієслова “намовляти“, тобто читання заклинань, замовлянь над чимось (наприклад, над водою, їжею, предметом) з метою надання йому певних властивостей або для досягнення бажаного ефекту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. намовляння, р. намовляння, д. намовлянню, з. намовляння, о. намовлянням, м. намовлянні, к. намовляння

Більше записів