намовляння

Намовляння — дія за значенням дієслова “намовляти“, тобто процес переконування, вмовляння когось зробити щось, схиляння до певних дій або думок шляхом впливу на його волю.

Намовляння — у магічних, обрядових практиках: дія за значенням дієслова “намовляти“, тобто читання заклинань, замовлянь над чимось (наприклад, над водою, їжею, предметом) з метою надання йому певних властивостей або для досягнення бажаного ефекту.

Приклади вживання

Приклад 1:
Даремні намовляння! Нікчемні обіцянки з його боку!
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |