Древослів

Словник Української Мови

намісницький

[nɑmisnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Стосунковий до намісника або намісництва; властивий намісникові, характерний для нього.

  2. Призначений для намісника або його резиденції; де розташовується намісник ато його установа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. намісницький, р. намісницького, д. намісницькому, з. намісницького, о. намісницьким, м. намісницькім

Більше записів