намісницький БукваН 1. Стосунковий до намісника або намісництва; властивий намісникові, характерний для нього. 2. Призначений для намісника або його резиденції; де розташовується намісник ато його установа. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←темноводийтемно-вишневий→