Древослів

Словник Української Мови

намісникуватися

[nɑmisnɪkuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:Н

Значення

Дія за значенням іменника «намісник»; виконувати обов’язки намісника, перебувати на посаді намісника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я намісникуюся, ти намісникуєшся, він намісникується, ми намісникуємося, ви намісникуєтеся, вони намісникуються

Більше записів