1. (у граматиці) Позначає намір або задум виконати дію, що виражається дієсловом, до якого належить; вживається для утворення форми майбутнього часу дієслів доконаного виду разом з допоміжним дієсловом «бути» (наприклад: «буду читати», «буде робити»).
2. (застаріле) Такий, що стосується наміру, мети або призначення; показовий, орієнтовний.