1. Розкидати, розкинути щось у великій кількості, накрити собою якусь поверхню (про сніг, пісок, листя тощо).
2. Накопичити, нагромадити щось у значній кількості, часто безладно.
3. Діал. Накинути, нав’язати щось на когось.
наметати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |