1. Дуже міцно, нерозривно, так що неможливо відокремити чи зрушити.
2. Назавжди, остаточно, без можливості змінити.
3. До смерті, до смертельного результату (зазвичай у контексті прикріплення, прив’язування тощо).
намертво
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли тобi кажуть, а той чоловiк лиш так i казав, — “Розкрий “її””, ти одразу переносишся всiма змислами в гiнеколо‑гiчне крiсло, — бо це не “вона”, це ти розкриваєшся — або закриваєшся: як у цьому випадку — намертво. Та ти знаєш, скiльки в мене жiнок було!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Приклад 2:
Головне дотягнутись, руками дотягнутись до зябер і намертво притиснути її до дна, пропустивши між ногами її безконечне тіло.. Сліпуче розривається збовтаний черво ний намул, і він з жалобним зойком 24 річкового мартина натужно виборсується з води із закривавленим животом, гублячи у повітрі пір’я.. І знову ранок. У протилежнім куті під стіною прокидається жінка.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Повпивалося намертво (не знаю — чи намертво, чи ні). А може , у пам’ять повпивалося.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прислівник () |