намацування

1. Дія за значенням дієслова “намацувати” — обережне відшукування чогось на дотик, переважно в темряві або без зорового контролю.

2. Переносно — повільне, обережне та інтуїтивне пошукове пізнання чогось невідомого, неочевидного або складного для розуміння.

Приклади вживання

Приклад 1:
Після несамовитої, буйної, як п’яний чоловік, і безконечної, як похоронні голосіння, «гуцулки», здатної витрусити душу не гірше, ніж нечиста сила чи опівнічний блуд, розтяжно-сповільнена, мало не схлипуюча мелодія «гора-маре» – це все одно, що нагла зупинка серця, стрибок потойбіч цього світу, чи як примусове намацування наосліп дороги до раю і добровільний вихід із пекла водночас. Але ніде, ніхто й ніколи не пояснить вам, чому саме так звучить ця велична музика надглибокого душевного потрясіння.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”

Частина мови: іменник (однина) |