Значення
-
Власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема казок, — лихого, злого духа, чорта або потворну істоту, яка зазвичай шкодить людям або лякає їх.
-
У переносному значенні — про потворну, негарну, огидну людину (переважно жінку) або про злу, сварливу жінку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намарупа, р. намарупа, д. намарупа, з. намарупа, о. намарупа, м. намарупа, к. намарупа