Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “налити” — наповнення рідиною посудини чи ємності.
2. Кількість рідини, що налита в посудину; порція.
3. Спеціальний термін у сільському господарстві: фаза дозрівання зерна, плодів або ягід, коли вони набувають соку та повноти.
4. Рідка суміш (наприклад, бетонна, полімерна), призначена для заливання в форму або на поверхню.
5. У техніці: шар рідини, що наноситься на поверхню; покриття.
Приклад 1:
Я мусив це трохи обміркувати, тож налив до келихів ушосте. Навколо нас згустилася велика темрява.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Потім попросив у Саркісьяна його великий олив’яний кухлик, налив його повний і поставив у головах на рурі парового опалення, щоб чай був теплий (бо рури звечора нагрівалися й всю ніч були гарячі), крім того, налив трохи чаю в миску й поставив її в головах на підлозі. Звечора, лежачи горілиць, вони втрійку співали, а Санько сидів, зіскулившись, у ногах і слухав, поклавши голову на коліна.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”