Тлумачення із “Словника української мови”* НАЛ И ГАЧ , а, ч. Мотузка або ремінь , який прив’язують до рогів худоби . Не доглянув [ Михайло ], що налигач якось обкрутився круг шиї [ вола ], та й задавилася товаряка (Гр., II, 1963, 457); Катерина .. взяла корову за налигач і повела до саней (Чорн., Потік .., 1956, 394); * У порівн. Ішов [Храпков], як на налигачі , з Ельясбергом і не спускав очей з Саїда ( Ле , Міжгір’я , 1953, 359).
налигач
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Другий показував на налигач під полом й шепотів: “Піди в клуню та повісся!” Третій підказував: “Піди до ставка та втопись!”
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: іменник (однина) |