1. (діал.) Швидко бігти, мчати, поспішати; налягати на щось усією вагою тіла.
2. (перен., рідк.) Наполегливо домагатися чогось, наполягати на чомусь; сильно прагнути до чогось.
налящати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови