1. Дістати, отримати лупця, бути побитим, витерпіти побої.
2. (переносно) Зазнати поразки, невдачі, бути розбитим (у суперечці, змаганні тощо).
налупцюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови