фашинник

[fɑʃɪnnɪk] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (техн.) Місцевість, заросла фашиною — молодими гнучкими гілками, пруттям, хмизом, які використовуються для укріплення споруд, насипів, у фортифікації.

  2. (техн.) Сукупність зв’язаних у пучки гілок, хмизу, товстих лозин (фашин), що використовуються як будівельний або укріплювальний матеріал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фашинник, р. фашинника, д. фашинникові, з. фашинника, о. фашинником, м. фашинникові, к. фашиннику

Більше записів