наложити

1. (застаріле) Покласти, накласти щось на щось або когось.

2. (спеціальне, у книжковій справі) Накласти, нанести фарбу або інший матеріал на форму для одержання відбитку; виконати накладення.

3. (спеціальне, у техніці) Накласти, нанести шар чогось на поверхню (наприклад, металу).

4. (застаріле або діалектне) Накласти печать, наклеїти марку тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тепер Романовi страшно було й поблизу Диблiв проходити, коли не хотiв головою наложити. Але пiсля подiї в Чорному яру крадiжки притихли; чи то коноводи полякалися, що їх викрито, чи то їм не було ходу за пильною вартою.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”

Частина мови: дієслово () |