Значення
-
Той, хто здійснює нальот, раптове нападення, швидкий наскок з метою захоплення чогось або завдання шкоди.
-
У військовій справі — льотчик, який виконує бойовий виліт для нанесення удару по наземних або морських цілях, а також літак, призначений для таких атак.
-
У розмовній мові — той, хто часто й багато чого робить швидко, інтенсивно або у великій кількості (наприклад, “нальотчик на роботу”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нальотчик, р. нальотчика, д. нальотчикові, з. нальотчика, о. нальотчиком, м. нальотчикові, к. нальотчику