нальотчик

1. Той, хто здійснює нальот, раптове нападення, швидкий наскок з метою захоплення чогось або завдання шкоди.

2. У військовій справі — льотчик, який виконує бойовий виліт для нанесення удару по наземних або морських цілях, а також літак, призначений для таких атак.

3. У розмовній мові — той, хто часто й багато чого робить швидко, інтенсивно або у великій кількості (наприклад, “нальотчик на роботу”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |