1. (розм.) Поступово, повільно лізти, пересуватися кудись, на щось.
2. (перен., розм.) Набридати, докучати своїми проханнями, присутністю або увагою.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Поступово, повільно лізти, пересуватися кудись, на щось.
2. (перен., розм.) Набридати, докучати своїми проханнями, присутністю або увагою.
Приклад 1:
Скільки ж у п’ятківщан худоби, коли мають таке посяговисько?» І Наливайко, щоб не налізати шляхті на п’яти, притримав Свата. Здержала коней і сотня.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”