Значення
-
Дієслово недоконаного виду, що означає багаторазове або тривале пересування вгору, підйом на щось або на когось; лазячи, опинятися на поверхні чогось.
-
У переносному значенні — набувати, накопичувати в результаті активної діяльності (часто про досвід, знання або матеріальні речі).
-
Розм. Про подолання великої відстані, проходження чи відвідування багатьох місць у пошуках чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я налажу, ти налазиш, він налазить, ми налазимо, ви налазите, вони налазять