наквашений БукваН 1. Який набув м’якості, вологості, розм’як від вологи, води; розмоклий, набряклий (перев. про деревину, ґрунт, шкіру). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←наквашенникпоглипнутися→
