Значення
-
НАКВА́ШЕННИК, -а, чол. 1. заст. Дерев’яна діжка або спеціальна посудина для квашення овочів, фруктів, грибів; квасильний бочонок. // Рідко. Те саме, що наква́шувач.
-
діал. Глиняний горщик із широким вінцем, призначений для приготування або зберігання кваші, тіста тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наквашенник, р. наквашенника, д. наквашенникові, з. наквашенника, о. наквашенником, м. наквашенникові, к. наквашеннику