Значення
-
(розм.) Вивчити, засвоїти щось механічно, часто швидко та у великому обсязі, зазвичай для здачі іспиту чи заліку; назубрити.
-
(перен., розм.) Наговорити багато чогось, часто безглуздого або образливого; нашвидку придумати, скласти (про мову, вірші тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я накую, ти накуєш, він накує, ми накуємо, ви накуєте, вони накують