1. (розм.) Іти, пересуватися кульгаючи, пришкуваючи на одну ногу; накривцювати.
2. (перен., розм.) Робити щось незграбно, повільно, з труднощами; ледве впоратися з чимось.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Іти, пересуватися кульгаючи, пришкуваючи на одну ногу; накривцювати.
2. (перен., розм.) Робити щось незграбно, повільно, з труднощами; ледве впоратися з чимось.
Приклад 1:
Кривати — шкутильгати, накульгувати. Кривдувати — скаржитись, нарікати.
— Зеров Микола, “Камена”