1. Дієслово, що означає наголосити, наставити, наштовхнути на щось, часто з відтінком нав’язування або примусу.
2. У переносному значенні — наговорити, навчити когось чогось, особливо з негативним відтінком (наприклад, накукувати дурниць).
Словник Української Мови
Буква
1. Дієслово, що означає наголосити, наставити, наштовхнути на щось, часто з відтінком нав’язування або примусу.
2. У переносному значенні — наговорити, навчити когось чогось, особливо з негативним відтінком (наприклад, накукувати дурниць).
Відсутні