НАКОЙ, дієслово, власна назва. 1. У козацькому та військовому середовищі — наказ або заклик до негайних, рішучих дій, зокрема до атаки чи нападу. Почувши «накой!», козаки миттю зірвалися з місця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я накою, ти накоїш, він накоїть, ми накоїмо, ви накоїте, вони накоять