Значення
-
НАКОПИ́ЛЬНИК, а, чол.
-
1. Пристрій, механізм або ємність для накопичення, зберігання чого-небудь (енергії, рідини, сипких матеріалів тощо). Накопильник води в системі опалення; накопильник енергії.
-
2. спец. Те саме, що накопи́чувач (у 2-му значенні); пристрій для запису, зберігання та зчитування даних у комп’ютерній техніці. Зовнішній накопильник інформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. накопильник, р. накопильника, д. накопильникові, з. накопильник, о. накопильником, м. накопильникові, к. накопильнику