Значення
-
НАКОМА́РНИК, -а, чол. 1. Сітка або інше покриття, яке захищає голову, обличчя та шию від комарів та інших комах; зазвичай кріпиться до головного убору або має самостійне кріплення.
-
Спеціальний чохол або накидка з сітки, що надівається на головний убір (наприклад, капелюх, панаму) для захисту від комах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. накомарник, р. накомарника, д. накомарникові, з. накомарник, о. накомарником, м. накомарникові, к. накомарнику