наколочувати

[nɑkolot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. НАКОЛО́ЧУВАТИ, недок., НАКОЛОТИ́ТИ, док., перех.

  2. 1. Ударами, биттям набивати що-небудь (наприклад, обручі на бочку, шину на колесо). Наколочувати обручі на діжку.

  3. 2. Розбиваючи, товчучи, виготовляти, добувати що-небудь у певній кількості (наприклад, горіхи, цукор). Наколотити цукру на варення.

  4. 3. перен., розм. Наживати, заробляти що-небудь (перев. гроші) не зовсім чесним або важким шляхом. Наколотити собі капітал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я наколочую, ти наколочуєш, він наколочує, ми наколочуємо, ви наколочуєте, вони наколочують

Більше записів