наколочений
[nɑkolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Дієприкметник пасивного минулого часу до дієслова «наколотити» (у значенні «набити, натовкти, подрібнити що-небудь ударом»; «виготовити, добути колоченням»; «набити, наламати, завдаючи ударів»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наколочений, р. наколоченого, д. наколоченому, з. наколоченого, о. наколоченим, м. наколоченім