наколочений

1. Дієприкметник пасивного минулого часу до дієслова «наколотити» (у значенні «набити, натовкти, подрібнити що-небудь ударом»; «виготовити, добути колоченням»; «набити, наламати, завдаючи ударів»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |