наколінник

1. Предмет одягу або спорядження у вигляді щитка, накладки, пов’язки тощо, що захищає коліно від ударів, травм, холоду чи забруднення; використовується у спорті, будівництві, військовій справі, а також у народному костюмі.

2. Частина обладунку, металева або шкіряна накладка, що закриває колінний суглоб для захисту воїна під час бою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |