1. Якого накотили, насунули, перемістили коченням на якусь поверхню або в певне місце (про предмети, що мають круглу форму або можуть котитися).
2. Який утворився внаслідок накочування, нашарування (про дорожнє покриття, земляний насип, вал).
3. перен., розм. Який набув певного стану, вигляду внаслідок інтенсивної дії, обробки (наприклад, про накочену поверхню, накочену бочку).