накочений
[nɑkot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Якого накотили, насунули, перемістили коченням на якусь поверхню або в певне місце (про предмети, що мають круглу форму або можуть котитися).
-
Який утворився внаслідок накочування, нашарування (про дорожнє покриття, земляний насип, вал).
-
перен., розм. Який набув певного стану, вигляду внаслідок інтенсивної дії, обробки (наприклад, про накочену поверхню, накочену бочку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. накочений, р. накоченого, д. накоченому, з. накоченого, о. накоченим, м. накоченім