НАКЛЮВАТИ, дієслово, доконаного виду.
1. Дзьобом ушкодити, подряпати або проколоти що-небудь; клюючи, завдати ран, пошкоджень. Півень наклював курку до крові.
2. Клюючи, з’їсти певну кількість чого-небудь (про птахів). Горобці наклювали проса з годівниці.
3. перен., розм. Випити невелику кількість алкогольного напою, смакуючи або не поспішаючи. Він наклював трохи вина за вечерею.