Древослів

Словник Української Мови

наклепницький

[nɑklɛpnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

Прикм. до наклепник і наклеп; який містить у собі наклеп, заснований на наклепі; обмовницький, наклепний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наклепницький, р. наклепницького, д. наклепницькому, з. наклепницького, о. наклепницьким, м. наклепницькім

Більше записів