наклепницький

Прикм. до наклепник і наклеп; який містить у собі наклеп, заснований на наклепі; обмовницький, наклепний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Такий самий густо наклепницький лист надійшов і до видавництва, де я працювала. Коли ми у призначений день прийшли до ЗАГСу, завідувачка викликала мене до свого кабінету й повідомила про заяву сина Антоненка-Давидовича, резюмуючи, що вони мають на неї якось відреагувати і тому реєстрація шлюбу відкладається.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Частина мови: прикментик () |