1. Неправдиве, злісне повідомлення про кого-, що-небудь, поширюване з метою зганьбити, знеславити, викликати переслідування тощо; обмова, наговорювання.
наклеп
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Закони Хаммурапі» оберігали моральність суспільства, зокрема встановлювали жорстоке покарання за наклеп, за дворушництво, за образу дітьми свого батька чи опікуна, за лжесвідчення. Особливо пильнували в державі за благопристойністю й добропорядністю жриць.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Ганна Як ремство скрізь на батька накипа, Зрина щодня наклеп, невдача, зрада… Ох, одверни, мій Боже, гнів од нас І ласкою окрий твого вибранця! Вихід III Виговський і Ганна.
— Невідомий автор, “Bohdan Khmelnytskyi”
Приклад 3:
Велить наклеп, зведений на невинного брата, повернути на голову наклепника, і додає: “Вийміть зле із вас самих”. Велить убити непокірного батька м сина і: “1 вийміть зле із вас самих”.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Приклад 4:
406 НАКЛЕП По-грецьки – діаволе, по-римськи – traductio. Заспівавши ж, спитали: що таке наклеп?3 Скажи нам, блискавко божа, Варахиїле!…
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: іменник (однина) |