Значення
-
НАКЛАДАНЕЦЬ, -нця, чол., заст., іст. 1. Орендар, який брав в оренду (наклад) землю, маєток або інше майно на певний строк, сплачуючи власникові обумовлену суму чи частину прибутку.
-
У козацьку добу — особа, яка тимчасово виконувала обов’язки на певній посаді (наприклад, наказний полковник, наказний гетьман), призначена замість постійного урядника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. накладанець, р. накладанця, д. накладанцеві, з. накладанець, о. накладанцем, м. накладанцеві, к. накладанцю