наказний

[nɑkɑznɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Стосовний до наказу, пов’язаний із наказом; який містить у собі наказ, є наказом.

  2. У сполученні з іменником «гетьман»: який виконує обов’язки гетьмана, тимчасово призначений гетьманом (в Україні XVI–XVIII ст.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наказний, р. наказного, д. наказному, з. наказного, о. наказним, м. наказнім

Більше записів