нахзац

НАХЗА́Ц, невідм., ч. р. (від нім. Nachsatz — «після тексту»). 1. У книговиданні та поліграфії — короткий текст, розміщений після основного змісту книги, зазвичай на звороті титульного аркуша або в кінці видання; містить вихідні дані, анотацію, класифікаційні індекси, знак охорони авторського права тощо. 2. У бібліотечній справі та каталогізації — елемент бібліографічного опису, що включає відомості про друкарню, тираж, формат, обсяг видання, які подаються після основного опису.