Значення
-
НАХУ́КАТИ, дієсл., док., перех., розм., зневажл. 1. Наговорити неправди, вигадок, нісенітниць; набрехати, наплести. — Та годі тобі, дурню, нахукав уже повні вуха. (З народної мови)
-
Заздалегідь, необґрунтовано створити панічний настрій, перебільшену тривогу; налякати, наполохати. Не треба було стільки нахукати перед іспитом — усе минуло спокійно. (З усного мовлення)
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нахукати, р. нахукатів, д. нахукатам, з. нахукатів, о. нахукатами, м. нахукатах, к. нахукати