1. Діючи напористо, зухвало, безцеремонно, з нахабством, домагаючись свого; нахабно, зухвало.
2. Роблячи що-небудь швидко, різко, не зважаючи на перешкоди; навально, стрімголов.
нахрапом
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Натарапом — поспіхом, нахрапом, по-хамському, нахабно («були-сте порєдний чоловік, не лізли-сте натарапом на нікого»). Нахвалити — тут: підбурити, намовити («та тут і нахвалили, аби спалити двір»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прислівник () |