1. Ставати нахабним, зухвалим; втрачати сором і такт у поведінці, словах.
2. Виявляти неповагу, нахабство стосовно кого-небудь; поводитися зухвало, безцеремонно.
нахабнітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови