НАКАЗО́ВИЙ, прикметник.
1. Стос. до наказу, пов’язаний із наказом; який містить у собі наказ, є наказом. Наказовий тон; наказовий жест.
2. лінгв. Який виражає наказ, спонукання до дії; імперативний. Наказовий спосіб дієслова.
наказовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |