накатка

1. Дія за значенням нака́тувати, наката́ти; накочування. Накатка колод на берег.

2. Те, що накочують, навалюють на що-небудь; накочений шар чогось. Снігова накатка на дорозі.

3. техн. Валик або інструмент для нанесення рельєфного малюнка, рифлення на поверхню металу, шкіри тощо; також сам процес нанесення такого малюнка.

4. військ. Настил з колод, дощок або металевих конструкцій для перекриття окопів, бліндажів, укриттів; також дія зі спорудження такого настилу.

5. полігр. Валик для нанесення фарби на друкарську форму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |