НАКАЛЯ́ТИ, дієсл., недок., перех. (док. накали́ти). 1. Сильно нагрівати, розжарювати що-небудь до високої температури. Накаляти метал у горні.
2. перен. Робити напруженим, гострим, доводити до крайньої межі (про стосунки, обстановку, атмосферу). Своїми заявами він лише накаляв пристрасті.