1. Доконаний вид до «нагуторювати»; наговорити багато чого-небудь, переважно несуттєвого або небажаного, набалакати.
нагуторити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «нагуторювати»; наговорити багато чого-небудь, переважно несуттєвого або небажаного, набалакати.
Відсутні