нагуркати

[nɑɦurkɑtɪ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. **НАГУ́РКАТИ**, дієслово, доконаний вид.

  2. *діал., рідко.* Вигнати, прогнати кого-небудь, використовуючи звуки, схожі на воркування або бурчання; змусити піти геть, буркочучи чи воркочучи.

  3. *спец., заст.* У голубиному господарстві — привабити або підманити голубів до себе, імітуючи їхнє воркування; зібрати птаство за допомогою характерних звуків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нагуркати, р. нагуркатів, д. нагуркатам, з. нагуркатів, о. нагуркатами, м. нагуркатах, к. нагуркати

Більше записів