1. Багіг, канчук, яким поганяють коней; нагайка.
2. У деяких народів Сходу та Закавказзя: батіжок із коротким дерев’яним держаком і плетеним ремінним хвостом, що використовувався як знаряддя покарання або зброя.
нага
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не буде зайвим нага дати і про спеціяльні підроз діли фінікійських воїнів, які використовували свої за- бронзовілі члени для про бивання брам у ворожих фортецях; про шумерських Ада приєдналася до оплес ків, а тоді відписала Пер фецькому так: «Bud’ oberezhnyj, brat- chyku. Bo ja mozhu tobi povi- ryty».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Тепер він не нага дував цинічного юнца, которому все пофіг. Задоволений ефектом, доктор Падлюччо правив далі.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: іменник (однина) |