1. Задовольнити потребу в грі, погратися досхочу, скільки хочеться.
2. перен. Досягти бажаного або втомитися від чогось, що сприймається як гра, забава; перестати цікавитися чимось.
Словник Української Мови
Буква
1. Задовольнити потребу в грі, погратися досхочу, скільки хочеться.
2. перен. Досягти бажаного або втомитися від чогось, що сприймається як гра, забава; перестати цікавитися чимось.
Приклад 1:
А старого нема дома, То їм своя воля Награтися. Дивітеся: Там, коло тополі, Стали собі та й дивляться Одно на другого.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”