Словник Української Мови
Буква
1. Який є результатом награвання, спеціального записування звуку на платівку, магнітну стрічку тощо; записаний.
2. Який набув певних якостей, властивостей унаслідок тривалого використання, гри (про музичний інструмент).
3. Позбавлений природності, щирості; удаваний, штучний, неширий (про поведінку, почуття, голос, сміх тощо).
Приклад 1:
Серед визначальних рис ментальности цих людей — примат духовного над матеріальним, беззастережний, не награний, органічний. В усьому — в життєвих цілях, у мотивації вчинків, моральних принципах, в організації побутового простору, у взаєминах з оточенням.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”