наградка БукваН Наградка — 1. заст. Те саме, що нагорода; винагорода, відзнака. 2. діал. Те саме, що награда; винагорода за працю, послуги тощо. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←награнийподуха→
